Пацаны, сегодня я расскажу вам историю про то, как я закупил кодеин и покатался на воображаемом велике.
Дело было так. Нас с пацанами затянуло в гоповский драйв. Все головы были пропитаны подноготной наркотической культуры, которая плющит все вокруг. И было нам не до этой школы и уроков, нас просто кололо весело провести время и получить свою долю адреналина. Но в этот раз у нас была одна серьезная тяга – попробовать кодеин.
Кодеин, это такой вторяк, который обещает унести тебя в свою веселую реальность. Конечно, ни одна аптека не продаст его просто так, но мы были решительными и с головой вошли в эту заманчивую игру.
Вот и началась наша операция по разведению на базар. Нам понадобилось все свое хитрое обаяние и способность втюхаться. Мы стали разговаривать с одним знакомым, которого знали как панацею от любых проблем. Он был на подхвате, всегда под рукой и готов был помочь с любым запросом.
| Пацан |
Панацея |
| Э, братан, ты чего-то не виделся давно! Что-то ты в последнее время такой загадочный. |
Да, братишка, у меня свои дела, другие закладки. Чем могу тебе помочь? |
| Ты не подскажешь, где можно первитин достать? Сильно тянет уже... |
Мужик, первитин - это пшик. Отдыхай, у меня есть дело получше. Знаешь что такое кодеин? |
| Кодеин? Ну это типа наркота, да? Расскажи, как получить этот кайфовый вторяк! |
Слушай, сможешь вчера меня встретить? Я поведаю тебе все секреты этого кайфового снадобья. |
Мы встретились с панацеей в темном переулке, где началась настоящая разгрузка информации.
Вот смотри, пацан, кодеин – это серьезная фигня. Я могу тебе привезти несколько флакончиков, но уж точно знаю, что ты не сможешь употребить его просто так. Тут нужно быть осторожным и следить за дозировкой. Перездозировка – это нешуточная хуйня, и в нашей ситуации можно попасть прямиком в больницу. Понимаешь?
Мы вцепились в каждое его слово и начали жадно поглощать информацию.
Так вот, братишка, кодеин обычно колят внутримышечно или внутривенно. Внутривенный способ – самый быстрый и качественный, но требует опыта и навыков, чтобы не спалиться. Внутримышечный способ менее опасен, но воздействие будет несколько слабее. Ты решай, какую дорожку выбираешь.
Он достал из кармана несколько флакончиков с кодеином. А я, понимая, что это моя тема, решил взять все три. В конце концов, вторяк – это то, ради чего мы здесь.
Мы распрощались с панацеей и разделились по домам. Настало время испытания. Я приготовил все необходимое для внутривенного колотца и вставил иглу в вену. Первый шприц засосал в себя жидкий наркотик, а я медленно начал вводить его в свое тело. В этот момент я почувствовал, как плющит меня, словно я оказался на другой планете.
Колоться – охуенное ощущение. Ты вроде на земле, но между мирами. Ты чувствуешь каждую клеточку своего тела, каждое движение во время твоего воображаемого катания на велике. Я закрыл глаза и представил себя на горной трассе, где только я и воображаемый велик.
Меня просто уносило! Я катался с бешеной скоростью, преодолевал крутые виражи и выполнял запредельные трюки. Это было лучше, чем любое реальное вождение! Я чувствовал себя королем гопов, неуязвимым и бесстрашным.
Но где-то в глубине моего сознания звенел звонок тревоги. Вторяк – это дьявольское искушение, которому легко поддаться. Поэтому я собрал все силы воли и оседлал своего воображаемого велика, чтобы вернуться в реальность.
Нахуй, братцы, признаться, эта хуйня – наркотическая яма. Я совершил ошибку, потерял много времени и рисковал своим здоровьем. Вместо этого я должен был сосредоточиться на своем образовании и развивать свои навыки, не связываясь с опасностями наркотического мира. Наркотики – это тот мрак, из которого нелегко выбраться. Лучше катайтесь на настоящих великах и получайте кайф от адреналина, который вам дарит настоящая жизнь.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.